Фестиваль «Кобзарська трійця» стартував у Києві

Благовестник

Благовестник

Фестиваль «Кобзарська трійця» стартував у Києві

Фестиваль «Кобзарська трійця» стартував у Києві
Фестиваль української епічної традиції «Кобзарська трійця» стартував сьогодні у Києві. Сучасні бандуристи, кобзарі й лірники з'їжджаються до Києва аби популяризувати кобзарський рух, спів та репертуар традиційних народних співців: псальми, канти, епічні твори, козацькі, чумацькі та жартівливі пісні.
На свято Трійцю фестиваль проводиться не випадково. Цього дня традиційного розпочинали сезон кобзарювання. Кобзарі збиралися біля Лаври і настроювали струни своїх інструментів під церковні дзвони. Також молоді музиканти проходили обряд благословення на самостійну працю.

Фестиваль вже вдруге розпочинається з науково-практичної конференції, у якій беруть участь гості з-за меж України.

 «Традиційне кобзарство - це та тема, яка у нашому просторі зовсім не висвітлена. Щоб показати нашу епічну традицію, велич наших інструментів - кобзи, бандури, ліри, торбана , інших інструментів співоцького ряду, власне покликаний наш фестиваль» - розповів один з організаторів фестивалю, кандидат мистецтвознавства, представник Харківського цеху кобзарів Костянтин Черемський.
За його словами, на фестивалі відвідувачі зможуть ознайомитись із вуличним кобзарським виконавством, традицією, «яка майже втрачена в Україні» і яку організатори заходу намагаються відродити.

«Також на цьому фестивалі ми показуємо інструменти, які були властиві нашому народові, які ми намагаємось відродити. Це - кобза, бандура, ліра, торбан, гудок, які в сучасному просторі потихеньку, поволі відроджуються і займають свою стійку нішу» - відзначив Черемський.

Окрім цього, гості фестивалю побачать, як виготовляються традиційні старовинні кобзарські музичні інструменти і навіть зможуть взяти участь у майстер-класах з їх виготовлення.

Аспірант кафедри фольклористики КНУ ім. Т.Шевченка Андрій Пославський прийшов на фестиваль із власноруч виготовленою кобзою. Вважає, що в Україні потрібно відновлювати традицію виготовлення старовинних музичних інструментів.

 «Це еволюційний рівень культурного розвитку будь-якої нації, коли є свої майстри. В Європі по 300-400 років сім'ї займаються виготовленням, і ці інструменти роблять імідж країні, вони розходяться по всьому світу. У нас, на жаль, такого немає, цей процес запустився у 80 роках, коли почали з'являтись гуртки зацікавлених людей» - сказав він.

За словами фольклориста, він досліджував різновиди побутової кобзи, яка була поширена в Україні до середини 18 ст. і вирішив зробити реконструкцію такого інструменту за описами науковців. Крім того, вивчав велику кількість картин із козаком Мамаєм з кобзою, оскільки на багатьох інструмент був зображений досить схематично. Натомість, на одній з народних картин «Козак Мамай» XVIII cт., яка представлена, зокрема, у «Музеї Івана Гончара» зображення кобзи виявилась досить деталізованим.

«Ця картина вразила мене детальністю зображення інструменту. Видно, як закріплені струни, скільки ладів, під яким кутом голівка прикріплена, яка струна на який кілочок кріпиться. Я порівняв типи, які найбільше на неї схожі і зробив збірний образ. Вирахував пропорції відповідно до пропорцій людини, яким за розмірами був цей інструмент» - пояснив Пославський.

Фольклорист розповів, що це вже восьмий виготовлений ним старовинний кобзарський інструмент, окрім того в його доробку є, зокрема, бандура, гусла й гудок.

 «Я не дуже себе позиціоную як музикант, мені цікаво було його сконструювати. Граю у вільний час для себе. Пробую потихеньку адаптувати до того музичного простору, в якому є запит на відповідні речі. Чистим традиційним репертуаром дуже мало кого зараз можна зацікавити. Дуже мала цільова аудиторія виходить, а якось подавати по-іншому його - це вже пошукова робота» - зазначив він.
Окрім майстер-класів із виготовлення кобзарських інструментів на відвідувачів також чекають виставка, концерти, презентації та українські традиційні танці. Цьогоріч фестиваль «Кобзарська трійця» проходить вже вдесяте і триватиме у столиці 3 дні з 2 по 4 червня у «Музеї Івана Гончара».

Джерело - http://intvua.com
Комментарии закрыты